Про мене

10945593_339173579603575_4849826816775947647_nРудик Сергій Ярославович

Я, Рудик Сергій Ярославович, народився 11 жовтня 1970 року в м.Чернівці. Українець, громадянин України.

Після закінчення школи, в 1987-1992 рр. навчався на історичному факультеті Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (ЧНУ). Кваліфікація — історик, викладач історії. З 1992 р. по 1995 р. – аспірант цього ж університету. Кандидат історичних наук. Тема кандидатської дисертації: «Переселення українських біженців і переміщених осіб до США і Канади після Другої світової війни: причини, особливості, наслідки (1945-1953 рр.)».

Трудову діяльність розпочав у 1992 році вихователем Вижницької школи-інтернат. У 1995-1996 рр. – викладач історії Чернівецького механіко-технологічного технікуму.

З 1996 р. працював у Міністерстві (після реорганізації – Державному комітеті) України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу організаційного забезпечення повернення депортованих, начальника управління у справах депортованих.

У 1999-2001р.р. – слухач денного відділення Української академії державного управління при Президентові України. Магістр державного управління. Навчаючись в Академії, паралельно, в 2001 році захистив диплом «Master of Arts» за спеціальністю «Public Administration» Університету Північного Лондона.

З 2001 року – голова Наглядової Ради ГО «Фонд Регіональних Ініціатив».

У 2005-2007р.р. — Голова Державного комітету України у справах національностей та міграції. 2007 – 2010р.р. – заступник голови Київської міської державної адміністрації.

У 2011 р.- радник Голови Тернопільської обласної ради.

З листопада 2011р. по січень 2013р. — докторант Національної академії державного управління при Президентові України, тема докторської дисертації: «Механізми державного управління зовнішньою міграцією в інтересах суспільного розвитку: формування та доцільність впровадження».

З січня 2013 року по квітень 2014 року  – керівник секретаріату депутатської фракції ВО «СВОБОДА» у Верховній Раді України.

З 9 квітня по 26 листопада 2014 року — Голова Державного агентства земельних ресурсів України.

2 грудня 2014 року прийняв присягу народного депутата України VIII скликання.

Активний учасник громадсько-політичного руху. Зокрема: у 1999 – 2005 рр. – президент Асоціації державних службовців; у 2003 р. — 2005 р. – шеф-редактор всеукраїнської правової газети „Громадський захисник ”; депутат Київської міської ради V скликання, голова Постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків; з 2009 р. — заступник голови, голова столичного осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська народна рада».

У 2009 році ініціював створення Спілки національно-патріотичних об’єднань громадян «Українська громада Києва» та є Почесним головою Ради Спілки.

Член політради політичної партії ВО «Свобода». У 2011 році – керівник Черкаського обласного виборчого штабу ВО «СВОБОДА», у 2012 — заступник керівника Центрального виборчого штабу ВО «Свобода»; на виборах до Верховної Ради України 2012 року — єдиний кандидат від об’єднаних сил опозиції по мажоритарному виборчому округу №198 в Черкаській обл. (посів друге місце, набравши 20,5% голосів виборців), на позачергових виборах до Верховної Ради України 2014 року — самовисуванець, єдиний кандидат від патріотичних сил по мажоритарному  виборчому округу №198 в Черкаській області (отримав перемогу, набравши 21,72% або 16 тисяч 026 голосів виборців).

Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць та більше 10 наукових публікацій з питань державного управління, розвитку громадянського суспільства, міграційної проблематики, в тому числі: “Етика поведінки державних службовців під час виборів”, “Громадський контроль за підрахунком голосів на виборах Президента України 1999 року: історія одного проекту”, „Становлення інституту громадських захисників прав людини в Україні: 2000 – 2003”, „Право може перемогти: історії успіху громадських захисників”, „Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи Створення, проблеми функціонування та розвитку”, „Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства”.

Нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, орденом «Хрест Симона Петлюри»,  Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня та орденом Христа Спасителя.

Разом з дружиною Маріанною виховуємо 3х дітей: синів Максима 1999 р.н.,Івана 2006 р.н. та доньку Євгенію 2012 р.н.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *